Скільки українці витрачають на їжу: глибокий аналіз витрат

Їжа — це не просто паливо для тіла, а й відображення нашого способу життя, культури та економічної реальності. В Україні, де гастрономічні традиції переплітаються з викликами сьогодення, витрати на продукти харчування займають левову частку сімейних бюджетів. Але скільки саме українці витрачають на їжу? Які фактори формують ці цифри, і як вони змінюються залежно від регіону, доходу чи навіть пори року? У цій статті ми зануриємося в цю тему, розкриваючи деталі, цифри та історії, які допоможуть зрозуміти, як їжа впливає на гаманець українців.

Чому їжа займає так багато в бюджеті українців?

В Україні витрати на продукти харчування традиційно становлять значну частину сімейного бюджету. Це не випадковість, а результат економічних, соціальних і навіть історичних факторів. За даними Державної служби статистики України, у 2020 році українці витрачали на їжу близько 50% своїх доходів, що значно перевищує середній світовий показник у 25–30%. У 2024 році, за оцінками аналітиків, ця цифра зросла до 66% через інфляцію, війну та зростання цін на продукти.

Економічна нестабільність, спричинена війною, суттєво вплинула на купівельну спроможність. Ціни на основні продукти, такі як хліб, молоко чи м’ясо, зростають швидше, ніж доходи більшості громадян. Наприклад, за даними аналітичної платформи Minfin, у 2025 році середня ціна на хліб зросла на 20% порівняно з 2023 роком, а м’ясо подорожчало на 15–25%. Водночас зарплати зростають повільніше, що змушує українців виділяти більше коштів на базові потреби.

Війна не лише підвищила ціни, але й змінила споживацькі звички: люди частіше купують продукти тривалого зберігання, як крупи чи консерви, щоб бути готовими до непередбачуваних ситуацій.

Як витрати на їжу залежать від доходів і регіонів?

Не всі українці витрачають на їжу однакову частку бюджету. Рівень доходів, місце проживання та розмір сім’ї відіграють ключову роль. Давайте розберемося, як ці фактори формують витрати.

Вплив рівня доходів

Сім’ї з низьким доходом витрачають на їжу значно більшу частку бюджету, ніж заможніші домогосподарства. За даними дослідження Deloitte, у 2024 році сім’ї з доходом до 10 000 грн на місяць спрямовували на продукти до 70% своїх коштів. Натомість домогосподарства з доходом понад 25 000 грн витрачали на їжу лише 30–40%.

• Низький дохід (до 10 000 грн): Основний акцент — на бюджетні продукти: крупи, картопля, хліб. М’ясо та молочні продукти купують рідше, часто замінюючи їх дешевшими аналогами.
• Середній дохід (10 000–25 000 грн): Раціон різноманітніший, включає м’ясо, овочі, фрукти. Такі сім’ї частіше купують напівфабрикати для економії часу.
• Високий дохід (понад 25 000 грн): Більше витрат на органічні продукти, імпортні делікатеси, ресторани та доставку їжі.

Ці відмінності відображають не лише фінансові можливості, а й спосіб життя. Наприклад, заможніші сім’ї частіше замовляють готову їжу через сервіси доставки, такі як Glovo чи Bolt Food, що додає до витрат на харчування ще 5–10%.

Регіональні особливості

Місце проживання також впливає на витрати. У великих містах, як Київ чи Львів, продукти коштують дорожче, але й доходи там вищі. У сільській місцевості ціни нижчі, але вибір продуктів обмежений, що змушує людей витрачати більше на транспорт до ринків чи супермаркетів.

Дані: Аналітичний звіт Minfin, 2025.

У сільській місцевості багато українців вирощують власні овочі та фрукти, що зменшує витрати на їжу. Наприклад, за оцінками експертів, до 30% сільських домогосподарств забезпечують себе картоплею, морквою та іншими овочами самостійно.

Як війна змінила витрати на їжу?

Війна, що триває, стала справжнім каталізатором змін у споживацьких звичках українців. Зростання цін, перебої з постачанням і зміна пріоритетів змусили багатьох переглянути свої витрати на їжу. За даними Kantar Ukraine, у 2024 році 94% міського населення віком 18–55 років хоча б раз купували продукти онлайн, що свідчить про зростання популярності доставки їжі.

Ключові зміни включають:

• Зростання цін: За даними Forbes Ukraine, у 2023 році виручка закладів харчування зросла на 30%, але середній чек збільшився на 18%, що відображає інфляцію. Люди платять більше за ту саму кількість продуктів.
• Перехід на економію: Багато українців скоротили витрати на ресторани (на 64% у 2020 році через карантин, за даними Держстату) і віддають перевагу домашній їжі.
• Попит на продукти тривалого зберігання: Крупи, макарони та консерви стали основою багатьох кошиків, особливо в регіонах, близьких до зон бойових дій.

Ці зміни не лише вплинули на гаманці, але й змінили культуру харчування. Наприклад, у 2023 році попит на готову їжу зріс на 20%, оскільки люди шукають способи економити час і ресурси.

Що українці купують найчастіше?

Раціон українців різноманітний, але основні продукти залишаються незмінними. Ось що найчастіше опиняється в кошику:

1. Хліб і крупи: Хліб — це основа українського столу. За даними Minfin, у 2025 році середня сім’я витрачає на хлібобулочні вироби близько 500 грн на місяць.
2. М’ясо та риба: М’ясо становить до 20% витрат на їжу в міських сім’ях. Курятина залишається найпопулярнішим вибором через доступну ціну.
3. Молочні продукти: Сир, молоко та сметана — улюблені продукти, особливо в Західній Україні.
4. Овочі та фрукти: Картопля, капуста й яблука — найпоширеніші позиції через їхню доступність і універсальність.

Ці продукти формують основу раціону, але в містах зростає попит на екзотичні товари, як авокадо чи морепродукти, особливо серед молоді.

Цікаві факти про витрати українців на їжу

Цікаві факти

Ось кілька захопливих фактів, які розкривають, як українці витрачають гроші на їжу:

• 🌾 Картопля — королева столу: Українці з’їдають близько 130 кг картоплі на людину щороку, що робить її найпопулярнішим продуктом у країні.
• 🍞 Хліб як символ: За даними Kantar Ukraine, 85% українців їдять хліб щодня, а в селах його часто печуть удома.
• 🍎 Фруктовий бум: У 2024 році імпорт бананів зріс на 15%, що свідчить про зростання популярності екзотичних фруктів.
• 🍔 Доставка на підйомі: За даними Glovo, у 2023 році кількість замовлень готової їжі в Україні зросла на 25% порівняно з 2022 роком.
• 🥕 Сільська економія: До 30% сільських сімей вирощують власні овочі, що зменшує їхні витрати на їжу на 20–25%.

Ці факти показують, як глибоко їжа вплітається в життя українців, відображаючи їхні традиції, економічні реалії та навіть креативність у пошуку економії.

Як заощадити на їжі без втрати якості?

Економія на їжі — це мистецтво, яке українці опановують роками. Ось кілька практичних порад, які допоможуть зменшити витрати, не жертвуючи смаком чи користю.

• Плануйте покупки: Складання списку покупок зменшує імпульсивні витрати на 15–20%, за даними досліджень.
• Купуйте сезонні продукти: Наприклад, восени капуста чи яблука коштують на 30% дешевше, ніж узимку.
• Використовуйте акції: Супермаркети, як АТБ чи Сільпо, регулярно пропонують знижки на основні продукти.
• Готуйте вдома: Домашня їжа в середньому в 3–5 разів дешевша за ресторанну.

Економія не означає відмову від улюблених страв — це про розумний підхід до покупок і готування.

Як витрати на їжу впливають на спосіб життя?

Витрати на їжу — це не лише цифри, а й відображення того, як українці живуть. У містах, де ритм життя швидший, люди частіше обирають напівфабрикати чи доставку, що збільшує витрати. У селах, де є доступ до власних городів, їжа коштує дешевше, але потребує більше часу на приготування.

Цікаво, що молодь (18–35 років) витрачає більше на каву, снеки та готову їжу, тоді як старше покоління віддає перевагу традиційним продуктам. За даними Interkassa, у 2023 році молодь віком 26–35 років частіше замовляла їжу додому, ніж готувала самостійно, що додало до їхніх витрат на харчування 10–15%.

Їжа також відображає соціальний статус. Заможніші українці частіше відвідують ресторани чи купують органічні продукти, тоді як сім’ї з нижчим доходом зосереджені на базових продуктах. Це створює своєрідний “харчовий розрив”, який відображає економічну нерівність.

Погляд у майбутнє: що чекає на витрати українців?

Майбутнє витрат на їжу в Україні залежить від багатьох факторів: економічної стабільності, цін на енергоносії, імпорту продуктів і навіть кліматичних змін. За прогнозами аналітиків, у 2025–2026 роках ціни на продукти можуть зрости ще на 10–15% через глобальні економічні тенденції. Водночас зростання популярності локальних фермерських продуктів і онлайн-торгівлі може зробити їжу доступнішою.

Технології також змінюють підхід до покупок. Наприклад, додатки для порівняння цін, як Prom.ua, дозволяють українцям знаходити найвигідніші пропозиції, економлячи до 20% на продуктах. Крім того, зростання популярності фермерських ринків і кооперативів може зменшити залежність від імпорту, що позитивно вплине на ціни.

Їжа залишиться не лише потребою, а й частиною культури, яка об’єднує українців. Незалежно від того, чи це домашній борщ, чи модний авокадо-тост, витрати на їжу відображають наше прагнення до комфорту, смаку та безпеки.

Джерела: Державна служба статистики України, аналітичні звіти Minfin, Forbes Ukraine.