Конотопська битва – це не просто дата в календарі, а справжній символ української звитяги, що розвінчує міфи про “вічну дружбу” з Московією. Ця подія, що відбулася влітку 1659 року, стала переломним моментом українсько-московської війни. Але коли саме розгорнулася ця епічна битва, і чому вона досі викликає палкі дискусії? Давайте зануримося в історію, розплутаємо хронологію та відкриємо маловідомі деталі.
Точні дати Конотопської битви: коли все почалося
Конотопська битва – це не один день, а ціла низка подій, що розгорталися протягом кількох днів. Основні бойові дії припали на 27–29 червня 1659 року за старим стилем (або 7–9 липня за новим стилем). Проте деякі джерела, як-от сайт Історична правда, вказують на ширший період – 8–10 липня за новим стилем. Чому така плутанина? У 17 столітті в Україні використовували юліанський календар, тоді як сучасні історики перераховують дати за григоріанським. Для зручності ми вкажемо дати за старим стилем, адже саме так їх фіксували сучасники подій.
Битва розпочалася 27 червня 1659 року біля села Шаповалівка, коли війська гетьмана Івана Виговського з союзниками – кримськими татарами – зіткнулися з московським військом. Вирішальний бій відбувся 29 червня біля Соснівки, де козаки та татари застосували блискучу тактику, заманивши ворога в пастку. Ця подія увійшла в історію як Соснівська битва, хоча частіше її називають Конотопською – за назвою міста, що стало центром протистояння.
Облога Конотопа московськими військами розпочалася раніше – 21 квітня 1659 року. Протягом двох місяців козацький гарнізон під проводом Григорія Гуляницького мужньо тримав оборону, даючи Виговському час зібрати сили. Таким чином, Конотопська битва – це не лише кульмінація 27–29 червня, а й тривалий період підготовки та оборони.
Передумови битви: чому спалахнула війна
Щоб зрозуміти, коли і чому відбулася Конотопська битва, потрібно повернутися до подій після смерті Богдана Хмельницького в 1657 році. Україна поринула в період Руїни – час хаосу, внутрішніх чвар і зовнішніх загроз. Іван Виговський, обраний гетьманом у серпні 1657 року, зіткнувся з непростим завданням: зберегти козацьку державу в умовах тиску з боку Московії, Речі Посполитої та Кримського ханства.
Гадяцький договір: іскра конфлікту
У 1658 році Виговський уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, який передбачав входження України до федерації як Великого князівства Руського. Цей крок розлютив Московію, яка вбачала в Україні лише свою вотчину після Переяславської ради 1654 року. Московський цар Олексій Михайлович вважав дії Виговського зрадою і розпочав підготовку до війни.
Московія не лише порушувала умови Переяславської угоди, а й активно втручалася у внутрішні справи Гетьманщини, підтримуючи опозицію проти Виговського. Полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий отаман Яків Барабаш, підбурювані Москвою, підняли повстання. Виговський придушив бунт, але це лише загострило конфлікт. Навесні 1659 року московське військо на чолі з князем Олексієм Трубецьким рушило на Україну, взявши в облогу Конотоп.
Облога Конотопа: героїчна оборона
Облога Конотопа стала прологом до битви. Московське військо, чисельність якого історики оцінюють від 35 до 50 тисяч (деякі джерела, як-от ridna.ua, згадують до 150 тисяч, але це, ймовірно, перебільшення), обложило місто 21 квітня. Козацький гарнізон під командуванням Григорія Гуляницького, що налічував лише 4,5 тисячі вояків, тримав оборону понад два місяці. Ця стійкість дала Виговському час зібрати армію та укласти союз із кримським ханом Мехмедом IV Гіреєм.
Хід Конотопської битви: тактика і тріумф
Конотопська битва – це приклад блискучої військової стратегії, де хитрість і координація переважили чисельну перевагу ворога. Виговський зібрав армію з 16–17 тисяч козаків, до яких приєдналися 30–40 тисяч кримських татар і до 4 тисяч найманців (сербів, молдаван, німців і поляків). Московське військо, за оцінками історика Олексія Сокирка, налічувало до 50 тисяч вояків, включно з елітною кіннотою.
27 червня: перші сутички
27 червня 1659 року союзні війська Виговського зібралися в урочищі Крупичполе і рушили до Конотопа. Перші сутички біля Шаповалівки показали, що козаки готові до маневреної війни. Виговський використав тактику удаваного відступу, щоб заманити ворога на вигідну позицію.
28–29 червня: вирішальний бій
Вирішальний етап битви розгорнувся 29 червня біля села Соснівка. Козаки вдалися до хитрощів: частина війська імітувала відступ, заманивши московську кінноту під командуванням Семена Пожарського в болотисту місцевість. Татари здійснили обхідний маневр, ударивши в тил ворога. Одночасно козаки загатили річку, затопивши яр, де загрузли московські вершники. Ця пастка, яку історики називають “справжніми конотопами”, знищила значну частину ворожого війська.
Московська армія зазнала катастрофічних втрат: за оцінками, від 15 до 30 тисяч вояків загинули, а тисячі потрапили в полон. Трубецькой, отримавши два поранення, ледве врятувався, відступивши до Путивля. Козаки та татари переслідували ворога, захопивши артилерію, обоз і бойові знамена.
Наслідки битви: перемога без тріумфу
Конотопська битва стала нищівною поразкою для Московії. Російський історик Сергій Соловйов писав: “Цвіт московської кінноти загинув за один день, і цар уже не міг вивести в поле такого блискучого війська.” У Москві запанувала паніка, а цар Олексій Михайлович, за чутками, готувався тікати за Волгу.
Проте перемога не принесла Україні стратегічного успіху. Внутрішні чвари та напад запорожців під проводом Івана Сірка на Крим змусили татар покинути Виговського. Козацька старшина, невдоволена Гадяцьким договором, підняла повстання. У вересні 1659 року Виговський зрікся булави на користь Юрія Хмельницького, який уклав новий договір із Москвою. Україна поринула в глибшу Руїну, а Московія відновила свій вплив.
Цікаві факти про Конотопську битву
Конотопська битва – це не лише військовий тріумф, а й подія, оповита легендами та маловідомими деталями. Ось кілька цікавих фактів, які розкривають її унікальність:
- 🌟 Болотиста пастка: Козаки використали природні умови – болота та річку Соснівку – як ключовий елемент стратегії. Загативши річку, вони створили штучне затоплення, що знищило московську кінноту.
- ⚔️ Роль татар: Союз із кримським ханом Мехмедом IV Гіреєм був вирішальним. Татари не лише забезпечили чисельну перевагу, а й виконали блискучий обхідний маневр.
- 📜 Літописна згадка: Український літописець Самійло Величко назвав битву відплатою за “невинне пролиття крові” жителів Срібного, знищених московитами.
- 🏰 Героїчна оборона: Григорій Гуляницький тримав Конотоп в облозі 70 днів, хоча мав удесятеро менше сил, ніж ворог.
- 🔔 Сучасне вшанування: У 2009 році в Конотопі встановили пам’ятний хрест і капличку на честь 350-річчя битви (джерело: ridna.ua).
Ці факти підкреслюють не лише військову майстерність козаків, а й складність політичного контексту, у якому розгорталася битва.
Чому Конотопська битва важлива для сучасності
Конотопська битва – це не просто сторінка в підручнику, а символ боротьби за незалежність. Вона спростовує міф про “споконвічну єдність” України та Московії, показуючи, що українці століттями відстоювали свою свободу. Сьогодні, коли Україна знову протистоїть агресії, Конотопська битва нагадує про силу єдності та стратегічної кмітливості.
Битва також підкреслює трагедію внутрішніх чвар. Виговський переміг на полі бою, але програв через розкол у козацькому середовищі. Цей урок актуальний і нині: єдність – ключ до перемоги.
Порівняння сил сторін: чисельність і втрати
Розуміння масштабів битви допомагає оцінити її значення. Ось порівняння сил сторін у таблиці:
| Сторона | Чисельність | Втрати |
|---|---|---|
| Військо Виговського (козаки + найманці) | 16–20 тис. | Близько 4 тис. |
| Кримські татари | 30–40 тис. | Близько 6 тис. |
| Московське військо | 35–50 тис. | 15–30 тис. |
Джерела: Історична правда, Наукова бібліотека ТДАТУ. Дані про втрати різняться залежно від джерел, але навіть мінімальні оцінки свідчать про катастрофу для московського війська.
Ця таблиця ілюструє, як Виговський, маючи меншу армію, здобув перемогу завдяки тактиці та союзу з татарами. Втрати Московії стали болючим ударом, адже серед загиблих були представники знатних родів.
Міфи та правда про Конотопську битву
Конотопська битва обросла міфами, які варто розвінчати:
- Міф 1: Московське військо налічувало 150 тисяч. Сучасні історики, як-от І. Бабулін, вважають, що чисельність не перевищувала 50 тисяч.
- Міф 2: Виговський зрадив Україну. Насправді він намагався врятувати Гетьманщину, шукаючи нових союзників після порушення Московією Переяславських угод.
- Міф 3: Битва не мала значення. Хоча стратегічного успіху не було, вона показала силу козацької армії та вплинула на європейське сприйняття України.
Ці міфи часто використовувалися в радянській історіографії, щоб применшити значення битви. Сьогодні історики, спираючись на архіви, повертають Конотопу належне місце в історії.
Висновок у пам’яті: чому Конотоп не забутий
Конотопська битва – це не лише відповідь на питання “коли відбулася Конотопська битва”, а й історія про мужність, стратегію та трагедію. Від 27 до 29 червня 1659 року козаки під проводом Івана Виговського довели, що можуть протистояти сильнішому ворогу. Ця перемога, хоч і не стала початком нового розквіту Гетьманщини, назавжди залишилася символом української звитяги. Сьогодні, коли ми згадуємо Конотоп, ми вшановуємо не лише героїв минулого, а й тих, хто продовжує боротьбу за свободу України.