Формат «Рамштайн» — це міжнародна платформа координації військової допомоги Україні, яка з квітня 2022 року об’єднала понад п’ятдесят країн навколо спільної мети. За чотири роки вона забезпечила Сили оборони ресурсами на суму понад 150 мільярдів доларів і стала головним інструментом синхронізації постачань сучасного озброєння.
Ця коаліція перетворила розрізнені двосторонні рішення на системну роботу через дев’ять спеціалізованих коаліцій спроможностей. Вона адаптувалася до зміни політичного ландшафту, зокрема після 2025 року, і продовжує формувати довгострокові спроможності української армії — від протиповітряної оборони до виробництва дронів і далекобійних систем.
Саме завдяки цьому формату Україна отримала критичні системи, без яких сучасна війна виглядала б інакше, і заклала основу для нової архітектури європейської безпеки.
Перша зустріч Контактної групи з питань оборони України відбулася 26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у німецькій землі Рейнланд-Пфальц. Ініціатором виступив тодішній міністр оборони США Ллойд Остін. Він зібрав представників близько сорока країн — членів НАТО та партнерів з інших регіонів — щоб оперативно відповісти на повномасштабне російське вторгнення. Саме місце проведення дало формату його неформальну, але вже загальновідому назву.
На тій історичній зустрічі учасники домовилися не обмежуватися разовими пакетами допомоги. Вони створили постійний механізм щомісячних (або майже щомісячних) консультацій міністрів оборони та високопосадовців. Зустрічі проходять у гібридному форматі: частина — на самій базі Рамштайн, частина — у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, частина — онлайн, а окремі — у Лондоні чи Берліні. До 2026 року відбулося вже понад тридцять п’ять таких засідань.
Спочатку формат працював переважно як майданчик для швидких двосторонніх обіцянок. Країни оголошували пакети допомоги, а потім самостійно організовували логістику. З часом стало зрозуміло, що така модель має межі. Потреби фронту змінювалися щомісяця, а окремі держави не завжди могли закрити критичні прогалини. Тому у 2023–2024 роках з’явився підхід, який українське Міністерство оборони назвало «Рамштайн 2.0».
Перехід до коаліційного підходу
Суть «Рамштайн 2.0» полягає у створенні спеціалізованих коаліцій спроможностей. Замість того щоб кожна країна вирішувала, що саме передати, групи держав беруть на себе відповідальність за конкретний напрямок — від авіації до радіоелектронної боротьби. Кожну коаліцію очолюють одна-дві країни-лідери, які координують внески інших учасників, планують навчання, ремонт техніки та інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс.
Станом на зараз у межах формату діють дев’ять таких коаліцій:
- коаліція авіаційних спроможностей;
- коаліція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони;
- коаліція морських спроможностей;
- коаліція артилерії;
- коаліція бронетанкової техніки та маневреності;
- ІТ-коаліція;
- коаліція дронів;
- коаліція розмінування;
- коаліція радіоелектронної боротьби.
Ця структура дозволила перейти від «пожежного» закриття потреб до планомірного нарощування спроможностей. Країни-лідери підписують листи про наміри та меморандуми, які дають змогу централізовано фінансувати закупівлі. Наприклад, коаліція ППО забезпечила постачання систем Patriot, NASAMS та IRIS-T, а коаліція дронів активно фінансує українське виробництво.
Ключові результати чотирьох років роботи
За офіційними даними Міністерства оборони України, станом на квітень 2026 року партнери у рамках формату надали військову допомогу на суму понад 150 мільярдів доларів. Ця цифра включає не лише техніку, а й боєприпаси, навчання, логістику та підтримку ремонтних баз.
Серед найбільш значущих постачань — системи протиповітряної оборони Patriot, NASAMS та IRIS-T, які змінили динаміку захисту українського неба. Реактивні системи HIMARS дали змогу завдавати точних ударів по складах і командних пунктах противника. Танки Leopard і Abrams посилили маневрені можливості механізованих бригад. Самохідні гаубиці PzH 2000 та бронетранспортери M113 закрили критичні потреби артилерії та піхоти. У 2024–2025 роках до цього списку додалися винищувачі F-16 і Mirage 2000.
Окремо варто виділити механізм Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Його запустили у липні 2025 року як відповідь на зміни в американській політиці. Європейські партнери та інші країни фінансують закупівлю американського озброєння за пріоритетним списком, який формує Україна разом зі США та НАТО. До середини 2026 року через PURL уже залучили майже 7 мільярдів доларів. Цей інструмент забезпечує близько 95 відсотків перехоплювачів для систем Patriot, які прибувають в Україну.
| Напрямок | Ключові системи та ефект | Роль коаліції |
|---|---|---|
| Протиповітряна оборона | Patriot, NASAMS, IRIS-T, ракети-перехоплювачі | Захист міст і критичної інфраструктури |
| Артилерія та далекобійна зброя | HIMARS, PzH 2000, боєприпаси збільшеної дальності | Зниження вогневої переваги противника |
| Бронетехніка | Leopard, Abrams, M113 | Підвищення маневреності наземних сил |
| Авіація | F-16, Mirage 2000, навчання пілотів | Повернення контролю над повітряним простором |
| Дрони та РЕБ | Ударні та розвідувальні БпЛА, системи радіоелектронної боротьби | Масштабування асиметричних можливостей |
Адаптація після зміни американського лідерства
Після інавгурації нового президента США у січні 2025 року формат пережив серйозне випробування. Ллойд Остін, який був його архітектором, залишив посаду. Багато хто очікував, що платформа втратить динаміку. Проте європейські партнери, насамперед Велика Британія та Німеччина, взяли на себе співголовування. Зустрічі продовжилися. США залишилися активним учасником, але вже не єдиним драйвером процесу.
Паралельно з’явилися додаткові структури. NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine) у Вісбадені взяла на себе операційну координацію постачань і навчання. Формат «Рамштайн» зберіг політичну та стратегічну функцію — місце, де міністри домовляються про обсяги, пріоритети та довгострокові плани. Ця двошарова модель виявилася досить стійкою.
У червні на 35-му засіданні в Брюсселі партнери оголосили один із найбільших пакетів для PURL — близько одного мільярда доларів. Загальна вартість анонсованих того дня рішень могла перевищити чотири мільярди. Це показало, що механізм живий і здатен мобілізувати ресурси навіть у нових політичних умовах.
Практичне значення для фронту та майбутнього
Формат «Рамштайн» ніколи не був просто дипломатичним клубом. Кожне рішення швидко відчувалося на полі бою. Поява HIMARS у 2022 році змусила російські війська відсунути склади боєприпасів далі від лінії зіткнення. Системи Patriot суттєво зменшили ефективність ракетних ударів по великих містах. Постачання F-16 і підготовка пілотів відкрили можливість поступово повертати ініціативу в повітрі.
Водночас формат вплинув і на український оборонно-промисловий комплекс. Коаліції дронів та артилерії почали інвестувати безпосередньо в українські підприємства. З’явилися спільні виробничі проєкти, «данська модель» фінансування та ініціативи з будівництва заводів. Це вже не просто передача готової техніки — це створення виробничої бази, яка працюватиме і після завершення активної фази війни.
Сьогодні формат продовжує еволюціонувати. Учасники обговорюють не лише поточні потреби, а й плани на 2026–2027 роки, інвестиції в deep-strike спроможності, посилення логістичних хабів і довгострокові гарантії безпеки. Наступні зустрічі, заплановані на осінь, мають закріпити підтримку перед зимовим періодом.
Формат «Рамштайн» довів, що коаліція з понад півсотні країн може працювати без жорстких формальних зобов’язань, спираючись на спільне розуміння загрози. Він став прикладом гнучкої, адаптивної дипломатії, яка поєднує політичну волю з практичними результатами. І поки ця платформа існує, українська оборона має один із найпотужніших інструментів міжнародної підтримки в сучасній історії.