Москва, це велетенське серце Росії, що пульсує історією, завжди вабила уяву своєю загадковістю. Місто, яке виросло з маленького поселення на берегах річки, стало символом влади, культури і безлічі суперечок. Коли ми говоримо про те, хто заснував Москву, перед нами постає не просто дата чи ім’я, а цілий клубок легенд, літописів і наукових дебатів, що тягнуться через століття. Історія заснування Москви – це як стара книга, сторінки якої пожовкли від часу, але все ще шепочуть про князів, воїнів і далекі землі. Давайте зануримося в цю оповідь, розплутуючи нитки фактів від міфів, щоб зрозуміти, як народилося це місто-велетень.
Уявіть собі XII століття: Європа кипить феодальними війнами, а на сході, в землях, що пізніше стануть Руссю, князі борються за владу. Саме в цей період, за традиційними джерелами, з’являється перша згадка про Москву. Але чи була це справжнє заснування, чи лише випадкова зустріч, що стала легендою? Факти з літописів малюють картину, де князь Юрій Долгорукий грає ключову роль, але сучасні історики додають шарів сумнівів, роблячи історію ще більш інтригуючою.
Історичний контекст: Землі, де народилася Москва
Щоб зрозуміти, хто заснував Москву, спершу варто поглянути на карту тодішньої Русі. Території навколо сучасної Москви були частиною Ростово-Суздальського князівства, землі, багаті лісами, річками і болотами. Ці краї населяли слов’янські племена, змішані з фіно-угорськими народами, такими як меря чи мурома. Річка Москва, від якої походить назва міста, слугувала важливим торговельним шляхом, з’єднуючи Волгу з Окою. Це був край, де природа диктувала правила: густі хащі ховали поселення, а пагорби ставали природними фортецями.
У ті часи Русь була роздробленою на князівства, і влада переходила від батька до сина, часто через криваві чвари. Київ, як центр, втрачав вплив, а північні землі набирали сили. Саме тут, на Боровицькому пагорбі, де нині стоїть Кремль, почалася історія. Археологічні розкопки, проведені в XX і XXI століттях, підтверджують, що поселення існували тут ще з бронзового віку, але справжнє місто сформувалося пізніше. Ці знахідки, від кераміки до зброї, малюють картину повсякденного життя, де люди полювали, торгували і будували перші укріплення.
Але контекст ширший: монгольська навала 1237-1240 років змінила все. Вона зруйнувала багато поселень, але також стимулювала нові центри влади. Деякі теорії пов’язують справжнє піднесення Москви саме з ординським періодом, коли місцеві князі стали збирачами данини для ханів. Це додає пікантності питанню заснування – чи було місто плодом слов’янської ініціативи, чи продуктом зовнішнього впливу?
Традиційна версія: Юрій Долгорукий і рік 1147
Найпоширеніша історія заснування Москви веде нас до Юрія Володимировича, відомого як Долгорукий. Цей князь, син Володимира Мономаха, правив Ростово-Суздальським князівством і навіть претендував на київський престол. Згідно з Іпатіївським літописом, одним з найдавніших джерел, у 1147 році Юрій запросив союзника, князя Святослава Ольговича, на раду “на Московь”. Це була зустріч на високому пагорбі, де князь влаштував бенкет, і саме ця подія вважається першою згадкою про Москву.
Юрій Долгорукий – фігура колоритна, як герой епосу. Прізвисько “Долгорукий” він отримав за жагу до земель, постійно розширюючи володіння. Уявіть: князь, що мандрує лісами, будує фортеці в Переяславлі-Залеському чи Дмитрові, і ось, на березі річки, вирішує заснувати нове поселення. Літопис описує, як у 1156 році, за дев’ять років після першої згадки, Юрій наказав звести дерев’яні стіни навколо поселення, перетворивши його на укріплений пункт. Це був не просто хутір, а стратегічний центр, захищений природними бар’єрами і стінами з дубових колод.
Чому саме 1147 рік став датою заснування? Бо в радянські часи, у 1947-му, Москва святкувала 800-річчя, і ця дата закріпилася офіційно. Але деталі: зустріч з Святославом була не випадковою – це був союз проти спільних ворогів. Князі обговорили військові плани, а бенкет, з медом і дичиною, став символом гостинності. Юрій, померлий у 1157-му, не встиг побачити розквіт свого творіння, але його син Андрій Боголюбський продовжив справу, роблячи Москву ключовим вузлом.
Деталі з літописів: Що розповідають джерела
Іпатіївський літопис, датований XIII століттям, – основне джерело. Там фраза: “Поїди, брате, на Московь”. Це не про місто, а про місцевість, але історики інтерпретують її як початок. Інші літописи, як Лаврентіївський, додають деталей про будівництво. Археологія підтримує: шари XII століття показують перші укріплення, з рештками дерев’яних конструкцій і артефактів того періоду.
Юрій не був єдиним: його попередники, як Володимир Мономах, згадують походи в ці землі. Але саме Долгорукий асоціюється з заснуванням. Ця версія панує в шкільних підручниках і офіційних історіях, малюючи Москву як спадкоємицю Київської Русі.
Альтернативні теорії: Міфи, монголи і пізні дати
Але не все так просто. Деякі історики, особливо в українському і західному дискурсі, ставлять під сумнів 1147 рік. Вони аргументують, що літопис говорить про “Московь” як про річку чи болотисту місцевість, а не місто. Справжнє заснування, на їхню думку, відбулося пізніше – у 1272-му, під час монгольського панування. Тут фігурує хан Менгу-Тимур, який нібито заснував Москву як улус Золотої Орди для збору данини.
Ця теорія спирається на відсутність згадок про Москву в переписах Орди 1237-1259 років. Якщо місто існувало в 1147-му, чому його ігнорували? Критики традиційної версії, як історик Ярослав Дашкевич, називають 1147 міфом, створеним для легітимізації московської історії як продовження Русі. Замість цього, Москва постає як продукт монгольської імперії, з фіно-угорськими коренями – назва “Москва” може походити від мокшанської “мокша”, що означає “брудна вода”.
Суперечки гарячі: одні бачать у цьому спробу применшити російську спадщину, інші – пошук правди. Фактчекінг показує, що консенсус серед академіків схиляється до 1147-го, але з нюансами. Наприклад, стаття на istpravda.com.ua обговорює фіно-угорське походження, а Вікіпедія визнає дебати. У 2025 році, з новими розкопками, теорії еволюціонують, але без остаточних доказів.
Суперечності в джерелах: Чому версії розходяться
Джерела розходяться через політичний контекст. Російська історіографія, від Карамзіна, підкреслює слов’янські корені, тоді як українські автори, як у журналі “Універсум”, акцентують монгольський вплив. Це не просто академія – це боротьба за ідентичність. Якщо Москва – спадкоємиця Русі, то її історія давніша; якщо ординський улус, то молодша за Київ на століття.
Еволюція міста: Від поселення до столиці
Незалежно від засновника, Москва росла стрімко. У XIII столітті, після монгольської навали, князь Данило Олександрович, син Олександра Невського, зробив її центром удільного князівства. Стіни розширювалися, церкви будувалися – як Успенський собор. До XIV століття Іван Калита зібрав землі, перетворивши Москву на економічний хаб.
Цей ріст – як ріка, що набирає сили. Місто ставало фортецею проти ворогів, торговим центром з ярмарками і ремісничими кварталами. Деталі: у 1367-му Дмитро Донський звів кам’яний Кремль, замінивши дерев’яний. Це була відповідь на загрози, і місто вистояло, стаючи серцем майбутньої імперії.
Культурний і символічний вплив заснування
Історія заснування вплинула на культуру: пам’ятник Юрію Долгорукому в центрі Москви – символ. Фестивалі, як День міста, святкують 1147-й, з феєрверками і реконструкціями. Але в сучасному світі, з геополітичними напругами, ця оповідь стає інструментом пропаганди чи пошуку правди.
Цікаві факти про заснування Москви
- 📜 Перша згадка в літописі – не про будівництво, а про бенкет: Юрій Долгорукий пригощав союзника медом і м’ясом, роблячи зустріч незабутньою. Це показує, як їжа і дипломатія перепліталися в ті часи.
- 🗺️ Назва “Москва” може мати фіно-угорське коріння: від “моск” (ведмідь) і “ва” (вода), тобто “ведмежа річка”. Альтернатива – слов’янське “мост-ква”, від мостів через болота.
- 🏰 Археологи знайшли рештки XII століття під Кремлем, включаючи монети і зброю, що підтверджують раннє поселення, але не точну дату заснування.
- 🌍 У 2025 році нові дослідження, опубліковані в журналі “Історична правда”, пропонують, що Москва могла бути торговим постом ще до 1147-го, з фіно-угорськими впливами.
- 🎉 Москва святкувала 875-річчя в 2022-му, але деякі історики пропонують перенести дату на 1272-й, викликаючи дебати в академічних колах.
Ці факти додають шарму історії, роблячи її живою і багатогранною.
Порівняння версій: Таблиця ключових відмінностей
Щоб краще розібратися в суперечностях, ось таблиця, що порівнює традиційну і альтернативну версії заснування Москви.
| Аспект | Традиційна версія | Альтернативна версія |
|---|---|---|
| Дата | 1147 рік | 1272 рік |
| Засновник | Юрій Долгорукий | Хан Менгу-Тимур |
| Джерела | Іпатіївський літопис | Переписи Золотої Орди, сучасні дослідження |
| Контекст | Слов’янське князівство | Монгольський улус |
| Значення | Спадкоємиця Русі | Продукт Орди |
Ця таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org та istpravda.com.ua. Вона ілюструє, як різні інтерпретації формують розуміння історії.
Зрештою, питання, хто заснував Москву, – це не лише про дату чи ім’я, а про те, як минуле формує сьогодення. Місто, народжене в лісах і болотах, виросло в мегаполіс, де стародавні стіни Кремля сусідять з хмарочосами. Історія продовжується, з новими відкриттями, що додають фарб цій картині. Якщо ви мандруєте Москвою, зупиніться біля пам’ятника Долгорукому – і відчуйте подих тих далеких часів, що шепоче крізь століття.